Лошковецька гімназія

Ночами сняться зорі голубі

І мати на припічку біля хати.

За все, що маю, дякую тобі, -

За все, що маю, і що буду мати.

Та що я знав, коли із дому йшов,

Хіба я міг, підліток, зрозуміти,

Яка то святість – мамина любов,

Яка то мука — як лишають діти ?

Немов тишину, світ мене крутив, -

Любив я мрію і мету високу,

Пробач мені, що тяжко завинив,

Лишив тебе на старість одиноку.

Тому і сняться зорі голубі

І мати на припічку біля хати ...

Тому й спішу подякувати тобі

За все, що маю і що буду мати.